Медичний центр «Медпрактика здоров’я» має широкі можливості ефективного лікування та профілактики запальних та після травматичних змін в навколосуглобових м’яких тканинах таких як м’язи, фасції, зв’язки, сухожилки та сухожильні піхви т.ін. Ключовим в лікуванні вище вказаного є фізіотерапевтичне лікування та лікувальна фізкультура. Найбільш ефективними є лазер високої інтенсивності, електротерапія, діатермія, інфільтрація м’яких тканин глюкокортикоїдами та. Інше. Детально зупинимось на новітніх технологіях, які ми використовуємо в нашій клініці.
Для проведення електротерапії ми використовуємо систему передової технології Апарат BTL-4000 SMART, що містить комбінацію електротерапії та ультразвуку. Апарат має надзвичайні характеристики , володіє великим спектром терапевтичних можливостей. Містить бази даних пацієнтів та їх протоколів лікування. Апарат являє собою двоканальну систему і пропонує великий вибір струмів, доступних сьогодні і являється потужним методом лікування навколо суглобових тканин таких як м’язи, зв’язки, сухожилки, фасції і який швидко та надійно вже себе проявив. Електротерапія це неінвазивний метод лікування, який ґрунтується на проходженні електричного струму через тканини людини. Використовується з метою збільшення діапазону рухливості суглобів, зменшення гострого та хронічного набряку, зменшення болю, посилення периферійного кровоплину та швидкого загоєння.
Ультразвук це механічна хвиля, народжена коливаннями кристалу, який знаходиться всередині аплікатора. Коливання передаються на поверхню тіла і далі вглиб тканин за допомогою контактного засобу. Основний ефект це прогрів тканин та глибокий мікромасаж. Ця технологія комбінації електротерапії та ультразвуку використовується з метою розслаблення м’язевої та сполучної тканин (зв'язок, м’язів, сухожилків, фасцій), місцевого посилення кровоплину та зменшення набряку, що значно стимулює процес відновлення та має великі переваги в порівнянні з іншими методами лікування суглобів в першу чергу тому, що ця технологія здатна затримати в часі руйнування хряща та оточуючі тканини, і головне, забезпечити нормальну рухливість суглоба без болю в перспективі.
В лікуванні патології зв'язок, сухожилків та м’язів успішно використовуємо методику високо інтенсивного лазера, для цього використовуємо апарат BTL-4000 SMART лазера високої інтенсивності, це революційна технологія, що ґрунтується на ключових принципах лазеротерапії (рис). Висока вихідна потужність до 12 Вт дозволяє глибше проникати в тканини і вона приблизно в 50 раз перевищує потужність традиційної лазерної терапії лазером низької інтенсивності. Апарат оснащений сенсорним дисплеєм та автоматичними протоколами терапії для легкого та ефективного використання. Глибоке проникнення та імпульсний режим швидко позбавляє пацієнта болю, набряку та запалення. (рис).
Лікування відбувається системно, спочатку працюємо в імпульсному режимі, з метою позбавлення від болю, м’язевого спазму та запалення, далі переходимо до безперервного випромінювання, при якому лазер залишається включеним на протязі всього часу лікування, в такому режимі він стимулює, регенерує (відновлює) пошкоджені тканини ( зв’язки, фасції, сухожилки та м’язи).
Перед процедурою фізіотерапевт та пацієнт одягають захисні окуляри. Далі фізіотерапевт чинить вплив на проблемні ділянки. Процедура неболюча. Пацієнт може відчувати тепло. Візуально після процедури залишається невелике почервоніння (пов’язане з розширенням судин). Ми використовуємо апарати як у окремо, так і в комплексі з іншими апаратами, наприклад з електротерпією та ультразвуком.
Діатермія чудово зарекомендувала себе, особливо при лікуванні фасціїтів та апоневрозитів. Модуль апарату діатермії генерує високочастотну енергію, яка має здатність глибоко проникати в тканини та нагрівати їх. При цьому підвищується активність біохімічних процесів в ділянці, яка зазнає впливу, що суттєво уповільнює процеси дегенерації (руйнування) сухожилків при тендинітах, формування рубцевої тканини при фіброзитах та апоневрозитах, цим самим попереджає розвиток контрактур і дає можливість уникнути операцій.
Результатом дії апарату також є попередження формування кальцинатів та зворотній розвиток останніх на початкових стадіях. Це важливий ефект при ураженні сухожилкових каналів (карпального, гуйонського, тарзального), оскільки дає можливість уникнути потовщення сухожилків, і відповідно досягти повного одужання без оперативного втручання.
Периартрит кульшового суглоба (трохантерит) – в його основі лежать дегенеративні зміни та вторинні запальні зміни в сухожилках середнього та малого сідничних м’язів. Основні причини це перевантаження, переохолодження, малорухомий стиль життя та ожиріння. Проявляється трохантерит болем в одному з кульшових суглобів, в ділянці сідниці та одному з вертлюгів. Біль посилюється при навантаженні. Біль може бути помірним, а може бути і дуже сильним і нагадувати гострий коксит. Можливий розвиток хронічного тендобурсита з постійним чергуванням загострень та покращень.
Периартрит колінного суглоба – виникає внаслідок побутової, професійної та спортивної мікротравми, внаслідок постійного згинання, розгинання, зовнішньої ротації, що веде до появи дегенеративних змін та вторинної запальної реакції. Основний прояв це біль при натисканні на внутрішню поверхню колінного суглоба та в момент згинання суглоба при ході.
Периартрит стопи (шпори п’яткових кісток) – часто виникає при ураженні місць кріплення ахілового сухожилка, сухожилків підошовних м’язів до п’яткової кістки. Ураження можуть мати як дегенеративне так і запальне походження. Дегенеративні зміни виникають в результаті перевантаження та мікротравм (біг, хода), коли при надто сильному натяжінні цих сухожилків відбуваються надриви фібрил з подальшим розвитком їх дегенерації. Також шпори та підошовний фасції можуть бути проявами інших запальних станів в організмі таких як анкілозуючий спондиліт, реактивний артрит, подагра, псоріаз. В цьому випадку важливо визначити та лікувати основне захворювання. Патологічний процес завершується формуванням кісткових виростів в ділянці ураження, тобто шпор. Для п’яткових шпор властивий біль в п’яті, що виникає підчас натискання на п’яту. В ділянці ахілового сухожилка видно кругле, болюче утворення (ахілобурсит), а сам сухожилок потовщений та болючий при натисканні (ахіліт). На рентгенограмі видно шпори на задній чи підошовній поверхні п’яткової кістки.
До периартритів ліктьового суглоба відностяться зовнішній епікондиліт плеча (лікоть тенісиста) та внутрішній епікондиліт плеча (епітрохлеїт) та олекраналгія. Лікоть тенісиста – вражаються сухожилки розгинача китиці та пальців, довгого супінатора передпліччя, характеризуються болем в ділянці зовнішньої поверхні ліктя та больовим обмеженням рухів, біль віддає по зовнішньому краю плеча та вниз до середини передпліччя. Біль з’являється при розгинанні та супінації передпліччя. Також біль посилюється при стисканні китиці в кулак та одночасним її згинанням. Сила в китиці зменшена. Захворювання пов’язують з професійною та спортивною травмою людей, які часто повторюють стереотипні рухи в ліктьовому суглобі.
Внутрішній епікондиліт плеча – обумовлений дегенеративними змінами сухожилків згиначів китиці, пальців та однієї з головок круглого пронатора передпліччя. Зустрічається у машиністок, швачок. Біль виникає при пронації та згинанні передпліччя та віддає уздовж внутрішнього краю передпліччя.
Олекраналгія – для неї характерний постійний біль в ділянці ліктьового відростка, що виникає внаслідок дегенеративних змін в ділянці кріплення сухожилків трьохголового м’яза до ліктьового відростка. Захворювання зазвичай починається після травми.
Периартрит променево – зап’ясткового суглоба (стілоідит) – ушкоджується сухожилок довгого супінатора передпліччя в місці його кріплення до шиловидного відростка. Частіше хворіють кравчині, в результаті професійної мікротравматизації. Основний симптом - біль в ділянці шиловидного відростка променевої кістки, посилюється при супінації передпліччя. В цій ділянці відмічається незначна припухлість.
Ураження сухожилків ротаторної манжетки плеча, плече лопатковий периартрит, импінджмент синдром.
До м’язів ротаторної манжетки плечового суглоба відносяться підостний, надостний, підлопатковий та малий круглий м’язи. Ці м’язи та їх сухожилки також називають другим плечовим суглобом, перший представлений кістковими структурами: плечова кістка та лопатка (власне плечовий суглоб). Сухожилки вище названих м’язів можуть ушкоджуватись в результаті дегенеративних змін (вік, перевантаження, можливі інфекції) та травми. Також подібні ушкодження можуть бути спричинені спондильозом шийного відділу хребта, ураженням плечового сплетення, бути наслідком, інфаркту та вроджених аномалій розвитку верхнього плечового поясу.
Зазвичай в результаті мікротравм відбувається запалення сухожилків в місці кріплення їх до кістки також запалюються серозні сумки (бурсити), що знаходяться неподалік.
Як проявляються ці стани: характерним симптомом імпінжмент синдрому є біль та обмеження рухів в плечовому суглобі. Біль посилюється при підніманні руки вгору та при спробі заложити руку за спину та за голову. Також біль посилюється при натисканні в ділянці передньої верхньої частини плеча в місці кріплення сухожилків ротаторів. Пасивні рухи в плечі можуть не викликати болю.
Якщо цей стан не лікувати, він переходить в хронічну форму, найменш сприятливу. Її ще називають «блоковане або заморожене плече». В її основі лежать фіброзні зміни в капсулі плечового суглобу, які ведуть до того, що рухи в плечовому суглобі неможливі. Рухи відбуваються лише за рахунок лопатково – грудинного з’єднання. Цей стан вимагає оперативного втручання, на відміну від початкових проявів плече лопаткового периартриту.
До лікувальних заходів перш за все входить спокій ураженого суглоба та відповідна його фіксація. Для зняття болю та запалення призначаються нестероїдні протизапальні засоби, а також локальні ін’єкції стероїдів.
Поряд з вище зазначеними засобами в клініці «Медпрактика здоров’я» широко використовуються фізіотерапевтичні засоби, які мають протизапальну та захисну дію. Їх використання значно підсилює протизапальний вплив лікарських засобів та покращує обмін речовин та харчування в дегенеративно ушкоджених ділянках сухожилків ротаторної манжетки плеча.
Після того, як біль в суглобі зменшується, об’єм рухів збільшується, починається наступний етап лікування, це вплив на причину. Якщо це спондиліт (остеохондроз) шийного відділу хребта то проводиться його лікування з метою профілактики рецидивів. Призначаються відповідні фізіотерапевтичні процедури та лікувальна гімнастика під прискіпливим контролем лікарів. Якщо причина в дегенеративних станах суглоба та сухожилків (деформуючий остеоартроз, тендиніт), то проводиться відповідне фізіотерапевтичне та медикаментозне лікування останніх з подальшим навчанням лікувальної гімнастки. Особливе значення надається профілактиці. Проводиться бесіда з пацієнтом щодо важливості лікування на початковому етапі хвороби та інформування його про можливі ускладнення і особливості їх подальшого лікування.
Міотендиніти
Зазвичай виникають у людей важкої фізичної праці, частіше за все уражаються розгиначі китиць та стоп. Характерні біль при рухах за участю ураженого сухожилку та м’яза. Наприклад, при ураженні променевих розгиначів китиці біль, почервоніння та припухлість локалізуються в ділянці тилу китиці, при ураженні м’язів великого пальця – в ділянці шиловидного відростку, ахілового сухожилку – вище п’ятки. Біль, як правило, виникає підчас активних рухів, пасивні рухи не болючі. Ці стани важко піддаються лікуванню і мають схильність до рецидивів.
Тендовагініти
Запалення або дегенеративні зміни в середній частині сухожилка, це ті місця які проходять крізь сухожилкові піхви ( вузькі канали). При цьому стані відбувається утруднення ковзання сухожилку крізь вузький канал через ряд причин: потовщення сухожилка, звуження каналу, рубцеві зміни каналу. Місце ураження визначає симптоми і відповідно власну назву тендовагініту.
Хвороба де-Кервена: тендовагініт м’язу, що відводить великий палець. Виникає в результаті перевантаження великого пальця. Проявляється болем та припухлістю в ділянці шиловидного відростку, що посилюється при згинанні та відведенні великого пальця. Сила в пальці зменшується.
Ліктьовий стілоідит: також проявляється болем в ділянці шиловидного відростка ліктьової кістки, біль посилюється при відведенні китиці в сторону променевої кістки. Біль віддає і 4 та 5 пальці.
Синдром зап’ястного каналу: тендовагініт згиначів пальців китиці або стенозуючий лігаментит поперечної долонної зв’язки зап’ястя. В каналі виникає патологічний процес в результаті запалення, травми або пухлини, який веде до стискання серединного нерву, який проходить в цьому каналі. Проявляється цей синдром сильним болем в 1, 2, 3 пальцях ураженої китиці, який посилюється вночі. Характерний набряк пальців та китиці, посилена пітливість зазначеної ділянки, можлива атрофія м’язів, і в важких випадках поява трофічних виразок на кінчиках пальців.
Синдром Гуйонського каналу: також уражається поперечна долонна зв’язка зап’ястя, тільки патологічний процес відбувається в Гуйонському каналі, що розташований з боку ліктьового краю зв’язки. Через цей канал проходить ліктьовий нерв та ліктьова артерія. При здавлюванні цих структур виникають біль, головним чином вночі, відчуття затерпання та трофічні розлади в 4 та 5 пальцях китиці.
Хвороба Нотта: виникає внаслідок розвитку тендовагініту поверхневих згиначів пальців і стенозуючого лігаментиту кільцевих зв`язок пальців, як наслідок професійної мікротравми. Проявляється хвороба болем в основі 1, 2 та 4 пальців китиці при рухах та натисканні на зазначену ділянку. Біль може віддавати в китицю та передпліччя. При згинанні та розгинанні відчувається болюча перепона, при доланні якої відчувається клацання. В цей момент деформований сухожилок проходить під зв’язкою.
Синдром тарзального каналу: розвивається при тендовагініті заднього великогомілкового м’яза і стенозуючому лігаментиті заднього зв’язкового каналу внутрішньої поверхні гомілково-ступневого суглоба. Синдром виникає внаслідок стискання заднього великогомілкового нерва. Виникають м’язевий біль та відчуття повзання мурашок на внутрішній поверхні стопи та пальцях. Відмічається порушення чутливості на тильній поверхні стопи.
Лікування тендовагінітів та периартритів ґрунтується на подібних принципах. Це спокій ураженої ділянки з використанням шин та лонгет. Використання анальгетиків та протизапальних засобів. Важливим чинником, в досягненні відчутного лікувального ефекту є використання електротерапії, діатермії, іонофорезу з гідрокортизоном. Після досягнення протизапального ефекту, поступово необхідно починати лікувальну гімнастику (пасивні рухи), з метою підтримання нормальної функції м’язів та сухожилків в ураженій ділянці. Всі зазначені види допомоги надаються у «Медпрактиці здоров’я» під постійним лікарським контролем.
Бурсити та тендобурсити
Це запалення в серозних сумках, зазвичай супроводжує інші ураження суглобів та навколо суглобових тканин. При цьому в серозній сумці скопичується випіт, з часом в цьому місці відкладаються солі кальцію. Бурсити можуть бути поверхневими (ліктьовий,препателлярний) та глибокими (піддельтовидний). При поверхневих бурситах відмічається біль, та підшкірне, еластичне, м’яке утворення.
- При гнійному бурситі біль може бути сильним. Шкіра над ним червона. Інколи можна під шкірою відчути кальцинати.
- При глибоких бурситах, відмічається біль та обмеження рухів в розташованих поряд сухожилках та суглобах, а також ознаки відкладання солей кальцію в місцях розташування сумок та сухожилках, які видно на рентгенограмах.
- Плечові бурсити виникають під піддельтовидним м’язом; ліктьовий розташований поверхнево між шкірою та ліктьовим відростком;
- Вертлюгів бурсит виникає при трохантериті кульшового суглоба в місці кріплення сідничних м’язів;
- Сідничний бурсит розвивається між сідничним бугром і великим сідничним м’язом;
- Препателлярний бурсит локується між наколінником та шкірою;
- Підколінний бурсит (киста Бейкера) розташований в підколінній серозній сумці і з’єднується з порожниною колінного суглоба. Тому частіше за все киста Бейкера є наслідком проблем в колінному суглобі.
Лікування також пов’язане з зменшенням навантаження на уражену ділянку. Якщо захворювання пов’язане з професійною діяльністю рекомендується зміна роду діяльності. Медикаментозні та фізіотерапевтичні заходи подібні до тих, які призначаються при тендовагінітах та периартритах.
Фасціїти та апоневрозити
Так називається запалення фасцій та апоневрозів. Частіше за все розвиваються внаслідок травм (фізична, механічна та термічна), а також при деяких інфекційних, метаболічних, ендокринних та алергічних захворюваннях. На початку хвороби формується випіт, потім ущільнення цього випоту, і на завершальному етапі формування рубцевих змін. Внаслідок тісного контакту м’язів та фасцій розвивається фіброміозит. Найчастіше уражаються широка фасція стегна, поперекова та шийна фасції, долонний та підошовний апоневрози.
Проявляються фасціїти та апоневрозити болем та скутістю в ділянці ураженої фасції, з’являються щільні болючі вузлики, які можуть зникнути або збільшитись. Характерна атрофія м’язів. Апоневрозити можуть закінчитись формуванням контрактур ураженого апоневрозу з різким обмеженням рухомості у відповідній ділянці апоневрозу. При цьому біль може і не турбувати.
При ураженні широкої фасції стегна відмічається біль та вузликові ущільнення на боковій поверхні стегна. При рухах у стегні можливе клацання. При фасціїті поперекової фасції (поперековий фіброміозит) характерні болючі вузлики в поперековій ділянці, що часто супроводжує хронічні болі в попереку.
Контрактура Дюпюітрена: хронічне запалення долонного апоневрозу з прогресуючими фіброзно-рубцевими змінами. В процес залучаються сухожилки 4 та 5, а іноді і 3 пальців. Поступово формується стійка згинальна контрактура в пястно-фалангових та проксимальних міжфалангових суглобах. На долоні з’являються неболючі ущільнення в основі 4 та 5 пальців, відбувається ущільнення та укорочення сухожилків, які виглядають як туго натягнуті джгути. Ці пальці знаходяться в стані спочатку неповного, а потім і повного згинання. Зазвичай болю немає.
Контрактура Ледерхоза: в її основі лежить процес аналогічний контрактурі Дюпюітрена, тільки відбувається ураження підошовного апоневрозу. В останній стадії захворювання пальці стопи знаходяться у стані постійного згинання.
Лікування фасціїтів та апоневрозитів: в першу чергу забезпечується спокій ураженій ділянці. Необхідно уникати алергічних та інших чинників, які могли б спричинити захворювання. Ключове значення в лікуванні має фізіотерапевтичне лікування та лікувальна фізкультура. Найбільш ефективними є діатермія, електротерапія, масаж та інфільтрація ураженої ділянки гідрокортизоном. Це дає можливість зменшити запалення в ураженій ділянці, покращити кровопостачання та зменшити біль. Лікувальна фізкультура попереджає формування незворотніх рубцевих змін в апоневрозі, тобто появу контрактури.